Реформа історичної освіти потребуватиме нових учителів
Реалізація Концептуальних засад реформування шкільної історичної освіти, що нещодавно презентовані МОН, потребуватиме змін підходів до відбору та системи підготовки учительства історії.
Про це йдеться у проєкті документа, що наразі винесений МОН для громадського обговорення.
Зокрема, автори Концептуальних засад реформування історичної освіти наголошують на необхідності впровадження оцінювання здібностей та здатностей до педагогічної діяльності вступників, які мають намір здобувати освіту педагогічних спеціальностей.
Також пропонується встановити для майбутніх педагогічних працівників високі «прохідні» вступні бали за результатами ЗНО з профільних предметів.
При підготовці фахівців-істориків пропонується перерозподілити кількість академічних годин програм підготовки за освітніми спеціальностями історичного спрямування у співвідношенні: 30% (сучасні наукові знання з історії України в контексті світової, суміжних дисциплін) до 70% (знання, уміння і навички з психології, дидактики, основ інклюзивної освіти, цифровізації, методики навчання історії, дотичних спецкурсів).
Окрім того, пропонується залучати досвідчених, сертифікованих педагогічних працівників із закладів загальної середньої до викладання спеціальних дисциплін, проведення навчальних занять для студентства, а також до наставництва під час педагогічних практик.
Також пропонується поєднувати навчання здобувачів фахової передвищої та вищої педагогічної освіти з пропедевтичною педагогічною діяльністю у вигляді волонтерства, асистентства, стажування тощо.
Окремим напрямом роботи у напрямі ресурсного забезпечення реалізації Концептуальних засад реформування шкільної історичної освіти є вдосконалення післядипломного підвищення кваліфікації педагогічних працівників та науково-методичного супроводу історичної освіти.
http://osvita.ua/school/reform/89343/